Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Suspendisse varius enim in eros elementum tristique. Duis cursus, mi quis viverra ornare, eros dolor interdum nulla, ut commodo diam libero vitae erat. Aenean faucibus nibh et justo cursus id rutrum lorem imperdiet. Nunc ut sem vitae risus tristique posuere.
Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Suspendisse varius enim in eros elementum tristique. Duis cursus, mi quis viverra ornare, eros dolor interdum nulla, ut commodo diam libero vitae erat. Aenean faucibus nibh et justo cursus id rutrum lorem imperdiet. Nunc ut sem vitae risus tristique posuere.
Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Suspendisse varius enim in eros elementum tristique. Duis cursus, mi quis viverra ornare, eros dolor interdum nulla, ut commodo diam libero vitae erat. Aenean faucibus nibh et justo cursus id rutrum lorem imperdiet. Nunc ut sem vitae risus tristique posuere.
Олександр Богомазов
Яким ви бачите Київ? Швидким і гамірним? Чи спокійним і розміреним?
Олександр Богомазов любив зображати його дуальність — поєднання тихого затишку з динамічним розвитком. Здебільшого яскравими кольорами. Однак саме на цьому полотні він не вдався до деталізації і застосував лише один елемент з чотирьох, що, на його думку, розвивають твір — лінію. Тож цю роботу можна назвати його своєрідним дослідженням лінії та її можливостей.
Впізнаєте, який саме київський пейзаж він зобразив?
чорний шоколад
Олександр Богомазов
чорний шоколад
Яким ви бачите Київ? Швидким і гамірним? Чи спокійним і розміреним?
Олександр Богомазов любив зображати його дуальність — поєднання тихого затишку з динамічним розвитком. Здебільшого яскравими кольорами. Однак саме на цьому полотні він не вдався до деталізації і застосував лише один елемент з чотирьох, що, на його думку, розвивають твір — лінію. Тож цю роботу можна назвати його своєрідним дослідженням лінії та її можливостей.
Впізнаєте, який саме київський пейзаж він зобразив?
1880 – 1930 р.
1880 – 1930 р.
Засновник національного кубофутуризму. Це унікальна мистецька течія, характерна українському авангарду, зокрема в живописі, що поєднала французький кубізм та італійський футуризм. Від першого вона взяла розкладання фігур і предметів та архітектурність. Від другого — динаміку.
Також Богомазов цікавий як теоретик мистецтва. У своєму трактаті «Живопис та елементи» (1914) він власне обґрунтовує кубофутуризм як новий напрям у мистецтві.
Олександр Богомазов народився в селі Ямпіль на Сумщині. Вчився у Київському художньому училищі у Олександра Мурашка, Миколи Пимоненка та Івана Селезньова. Проте після трьох років його разом з Олександром Архипенком — ще одним майбутнім авангардистом — виключили за участь у студентському страйку. Тоді він почав відвідувати заняття відомого київського живописця Сергія Світославського.
Далі Богомазов поїхав на навчання до Москви у приватні студії, де паралельно вивчав картини Поля Гогена, Анрі Матісса, Пабло Пікассо.
Після повернення в Київ Богомазов поновився у художньому училищі. Там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, однодумицею та головною зберігачкою його творчості — художницею Вандою Монастирською. Їхня донька згадує, як її мати розповідала про початок їхніх з батьком стосунків:
«Проводжаючи її додому, батько вів цікаві, змістовні розмови, що так різко контрастували із легковажною балаканиною інших юнаків. Мама зрозуміла, що перед нею — людина неабияких здібностей. Могла слухати його без кінця. Час ішов. Вони зустрічалися все частіше, i згодом вона покохала батька».
2 листопада 1908 року, коли Богомазов ще вчився в училищі, у Києві відкрилася виставка художників-авангардистів «Ланка». Він представив там чотири свої ескізи — які саме, на жаль, невідомо.
Серед інших учасників — Олександра Екстер, яка фактично першою з київських митців захопилася західноєвропейським новим мистецтвом і стала своєрідною ланкою між ним та Києвом, та художник-футурист, поет Давид Бурлюк. Попри нищівну критику — учасників виставки назвали «живописцями-нездарами», а в пресі навіть надрукували серію карикатур — саме «Ланка» стала першим поштовхом до розвитку українського авангарду.
Після закінчення художнього училища газета, у якій працював Богомазов, відправила його у відрядження в Фінляндію. Поїздка мала значний вплив на художника. Він познайомився з течією північного модерну, його твори та кольорова гама стали стриманішими.
У лютому 1914 року в Києві відкрилася виставка «Кільце» однойменної групи художників. Організаторами виступили Олександра Екстер та Олександр Богомазов. Вона пройшла майже непоміченою, однак критики виділили постать Богомазова: його назвали «головною перевагою виставки». Через кілька місяців художник пише свою головну теоретичну працю — «Живопис та елементи», яку так і не опублікують за його життя. Там він виводить основні мистецькі елементи: лінію, форму, колір, площину картини, і обґрунтовує кубофутуризм.
Богомазов любив Київ, майже все своє життя прожив у цьому місті, часто змальовував його. Тому не дивно, що знаковим кубофутуристичним твором художника є «Трамвай. Львівська вулиця. Київ» (1914). Сюжет, ідея руху, динамізм різних об’єктів — відповідають футуристичним пошукам. Однак формотворення та лінії — принципи узяті з кубізму.
По поверненню в Київ Богомазов почав активно викладати в різних школах, майстернях та училищах. Найвищим його педагогічним досягненням була посада професора (1922) у Київському художньому інституті, де також викладали Михайло Бойчук, Віктор Пальмов, Казимир Малевич. Паралельно Богомазов продовжив працювати як художник та розвивати свою візуальну мову, хоча вже не так активно.
У 1927 - 1930-х роках він працював над живописним триптихом «Праця пилярів», якому передували сотні графічних ескізів. Художник не встиг закінчити роботу над третім, останнім полотном. Роботи були представлені на Венеційській бієнале, до відкриття якої Богомазов, на жаль, не дожив.
З початком Сталінських репресій твори Богомазова, як і багатьох українських авангардистів, потрапили у «спецфонд» — спеціальне зібрання забороненого режимом мистецтва. Тож ім’я Олександра Богомазова надовго було викреслено з історії української культури. Його роботи знову почали експонувати лише під час відлиги (друга половина 1950-их – початок 1960-их).
1915 р.
1914 р.
1915 р.
1920-ті р.
1915 р.
1928 р.
1914 р.